Несерйозні поради письменникам

Попаданці (потраплянці) — це такий вид персонажів, які зазвичай абсолютно випадково потрапляють із нашого світу в інший (інколи навпаки). Дуже часто — невідомим чином. Ще частіше — без можливості повернутися додому, оскільки тіло на тому боці загинуло. Цим грішать практично всі попаданці у фанфіках. Але інколи просто не хочуть повертатися, бо в новому світі, попри страшні муки, набагато цікавіше жити.

Ось вам список випадків, скориставшись якими, ваш персонаж гарантовано отримає квиток в один кінець і стане потраплянцем.

Увага! Список постійно поповнюється.

Почнемо, мабуть, із класики

• Дзеркало як портал між світами. Ясна річ, що «портал» двосторонній. З нього можна повернутися назад та, зрештою, розбити кляте дзеркало, щоб інші більше не робили цієї помилки. Прикладів із дзеркальним переміщенням безліч.
• Нора, яма, діра як портал. Повернутися теж можна, а от закрити його навряд чи вдасться. Немає гарантії, що його не відкопають десь в іншому місці.
• Двері. Будь-які: на даху, двері ліфта, котячі дверцята у будинках, дверцята в печі. Щоб закрити назавжди, можна зламати самі двері, забити їх дошками або просто загубити ключ.
• Цілий будинок. Аналогічно до дверей. Загубіть ключ — адже ніхто не здогадається використати вікно, правда?
• Шафа як портал. Перетворюємо дитячу фобію на подорож у казковий світ. Уже краще нехай діти в шафі сплять, ніж будять батьків ночами (всі ж про одну й ту ж шафу подумали?).
• Колодязь як портал між світами. Гарантоване потрапляння і сумнівне повернення назад. Адже засипати колодязь із питною водою вам ніхто не дозволить. А те, що там періодично люди зникають — ну, так це плата за кришталево чисту воду. Колодязний тип найчастіше використовується саме в казках.

Щось простіше або сучасніше

• Книжка як портал. Тут можна поєднати із заклинанням на форзаці у вигляді ребуса. З поясненням: спрацює тільки тоді, коли правильно прочитаєш.
• Екран. Менш очевидний аналог дзеркала — будь-який екран, але з тими ж властивостями.
• Перекладина як портал. Дуже простий і банальний, як сільський паркан, спосіб. Береться будь-яка штуковина, що бодай якось має форму рамки: чи то турнік, чи футбольні ворота, гілки дерева у формі кола, телеграфний стовп із двома ніжками, дитячий стіл. Тут навіть пояснювати нічого не треба, і так усе виглядає максимально сюрреалістично.
• Транспорт. І як можна забути про нього? У сучасному аніме автори досить-таки часто використовують цей спосіб, як можливість закинути персонажа в інший світ. Суть у тому, що вантажівка, автобус, поїзд, трактор, автомобіль або інший транспорт збиває персонажа, і він потрапляє в улюблену гру, мангу, книжку. Якщо пощастить, то, можливо, навіть у людину, якщо ні — то, скоріш за все, у предмет.

Способи багаторазового використання (які неможливо зламати)

• Пірнання. Уявіть собі, пірнання може бути переходом в інший світ. Тільки щоб повернутися, доведеться розгадати спосіб, як це сталося вперше. Пірнання в річку, пірнання в ополонку, пірнання в болото (без гарантії на повернення), пірнання в сміттєву купу, пірнання під ліжко…
• Блукання (загублені речі). Один не найочевидніший, але досить безпалівний спосіб. Треба просто загубитися в трьох соснах, можна навіть без пояснень. Зайшов у ліс в одному місці, вийшов в іншому. Прогулявся містом в одному місці, а вийшов уже в фентезійному місті. Їхав у місто, а вийшов із лісу — все, він загублений, роби з ним що хочеш. Дощ, сніг, туман — чудові завуальовані способи переходу.
• Спеціальне заклинання. Дуже рідкісний спосіб — потрібно вимовити магічні слова! На жаль, тут без пояснення, як саме заклинання потрапило до рук персонажа, не обійтися. Хоч із неба впало, але сказати про це треба.
• Тінь. Чому б і ні? Підійде будь-яка проклята або зачарована тінь, що активується кожного п'ятого понеділка циклічного півріччя від дати останнього святкування… Свято виберіть на свій смак. Прекрасний приклад активації тіні є в мультфільмі «Халіф-лелека».

Час для одноразових способів

Із діями наче закінчили, перейдемо до предметів. Вони дають одноразовий ефект, але часто цього достатньо. Це так звані «биті попаданці», бо без можливості повернутися (іноді все ж повертаються, але це така рідкість). Приклади із самовипилом розглядатися не будуть — тільки й виключно випадковості.

• На голову персонажу впала бурулька. І не повірите, попаданка після цього вижила. Так, така теж була.
• На голову персонажу впала супутникова тарілка. Та візьміть будь-який предмет, він гарантовано відправить персонажа в той світ, який ви йому заготовили. Не партеся. Цього навіть описувати не треба, достатньо кількох речень у пролозі.
• Головного персонажа вбили злі лиходії. Що ж, треба їм подякувати і не повертатися до цього питання до кінця історії. Навіщо на нього напали — без різниці, рандомна вибірковість, зате на іншому кінці захопливої подорожі чекали саме на вашого ГГ, як на єдиного обраного.