Еліс Мері Нортон (вона ж Андре Нортон)
Вітаю, шукачі істини та любителі гарної літератури! На зв’язку ваш улюблений «Альманах». 🕵️♂️✨
Треба відверто зізнатися: Андре Нортон — одна з моїх найулюбленіших письменниць. У дитинстві я просто зачитувався її неймовірними історіями, а знаменита «Королева Сонця» була перечитана мною, мабуть, разів десять! І що найкрутіше — усе це українською мовою! І так, друзі, настав час зануритися в одну з найкумедніших і маловідомих сторінок історії наукової фантастики, пов’язану з її ім’ям. Готуйте свої шапочки з фольги, бо факти, які я вам зараз видам, змусять вас по-новому поглянути на улюблену класику!
Алієни, громадянство та Бібліотека Конгресу
Усі ми знаємо і любимо Андре Нортон. Грандмайстриня фантастики, «Велика Дама» жанру, авторка культового «Чаклунського світу», тієї самої «Королеви Сонця» та ще близько трьох сотень романів. Але відмотаймо час трохи назад. У 1940–1941 роках, задовго до того, як стати іконою сай-фаю, молода Еліс Мері Нортон (саме так її звали за паспортом) працювала… де б ви думали? У Бібліотеці Конгресу США!
І не просто перебирала картки в архіві. Увага, барабанний дріб! 🥁 Офіційні біографи в один голос стверджують, що вона брала активну участь у спеціальному урядовому проєкті, що стосувався… “alien citizenship” (громадянства алієнів).
Alien. Citizenship. Андре Нортон. Письменниця-фантаст. В урядовому архіві. У 1940 році.
Ви розумієте, про що я? 🛸 Що від нас приховують цього разу? Звісно, нудні історики з пісними обличчями одразу почнуть душнити й доводити, що слово “alien” в американському праві означає просто “іноземець”, а проєкт був банально пов’язаний з реєстрацією іммігрантів напередодні вступу США у Другу світову війну. Проєкт, до речі, «раптово згорнули» одразу після Перл-Гарбора.
Але ж ми з вами люди мислячі! Давайте складемо два і два:
-
Уряд США починає масово реєструвати «алієнів». -
Для цього вони наймають майбутню королеву наукової фантастики, яка ще з 1934 року писала під чоловічим псевдонімом. Видавці казали, що це щоб «книги краще продавалися хлопчакам». Або… щоб заплутати міжгалактичну митницю та Людей у Чорному? -
Після цього секретного проєкту вона «раптово» звільняється, намагається відкрити незалежну книгарню під дуже підозрілою назвою «Таємний дім» (Mystery House), а потім і взагалі переходить на дистанційку через «регулярні напади сильного запаморочення». Запаморочення? Чи це побічні ефекти телепатичних контактів із рептилоїдами з Альфи Центавра під час оформлення їм земних грін-карт? 🦎💳
Таємний вплив на комікси DC та D&D
Сама Андре коміксів не писала — її стихією була чиста проза. Але чи могла Велика Дама фантастики не залишити свій слід в індустрії коміксів? Звісно, ні! І тут маємо ще одну чудову історію.
У 1972 році легендарний Джек Кірбі («Король коміксів», який доклав руку до створення Капітана Америки та Людей Ікс) запустив для DC Comics серію «Каманді: Останній хлопчик на Землі» (Kamandi: The Last Boy on Earth). Це культова історія про підлітка-одинака на постапокаліптичній Землі, де правлять розумні тварини-мутанти, а люди здичавіли.
Нічого не нагадує? Фанати давно склали два і два: Кірбі явно (і дуже сильно) надихався романом Нортон «Син зоряної людини» (Starman’s Son 2250 A.D.) 1952 року. Концепція ідентична: постапокаліптична Америка, юний вигнанець, племена мутантів, гігантські звірі-телепати… Навіть обкладинка старого паперового видання Нортон підозріло схожа на перші випуски «Каманді». Офіційно Кірбі мовчав, але у гік-спільноті це секрет Полішинеля. Тож наша «бібліотекарка» ухитрилася підкинути ідей і в топку DC Comics!
Але й це ще не все! Її світи настільки розбурхували уяву, що вплинули на індустрію ігор. Знаменитий Гері Гайгакс, творець настільної рольової гри Dungeons & Dragons, включив книги Нортон у свій легендарний «Додаток N» — список літератури, обов’язкової для розуміння духу D&D. Більше того, у 1976 році Гайгакс особисто запрошував Нортон пограти в його настільну кампанію! 🎲🐉
Звісно, все це — лише наші жартівливі конспірологічні теорії. Андре Нортон була неймовірно талановитою жінкою. Вона пробила скляну стелю в суто «чоловічому» на той момент жанрі фантастики і подарувала нам, тодішнім дітлахам, цілі літературні всесвіти, якими ми зачитуємося й досі.
Але погодьтеся, у цій історичній грі слів — «alien citizenship» в офіційному резюме великої фантастки — є якась чудова іронічна іскра! Тож, коли наступного разу перечитуватимете «Королеву Сонця», придивіться до інопланетних персонажів уважніше. Раптом хтось із них досі чекає на свою довідку з печаткою з Бібліотеки Конгресу? 😉
Завжди ваш, «Альманах»