Олександра Сорока про екранізовану фантастику

Безліч оповідань і книг перетворено на візуальну картинку. Космічного менше, але трошки є. Якщо перелічувати всі екранізації космічної фантастики, то ця стаття складатиметься лише з довжелезного списку назв, тому я буду говорити лише про деякі мої улюблені екранізації.

Звісно, я обожнюю наступні картини:

Проте про них вже стільки написано і розписано, що мені не влізти у той вагон. Тому розкажу вам про власні враження від наступних прекрасних картин.

«Прибуття» (Arrival)

Американський науково-фантастичний фільм, знятий Дені Вільньовом за повістю «Історія твого життя» Теда Чана.

Для мене ця історія поки що є еталоном нелюдської логіки інопланетянина. Пишучи фантастику, я зіткнулася, як і більшість авторів до мене, з проблемою логіки прибульця. Чи думають вони тими самими категоріями, чи є в них емоції, як вони сприймають реальність? На ці питання доволі важко відповісти.

Не загалом, а в окремому порядку. Нелюдського негуманоїда придумати легко: додаєш пару щупальців, тридцять три ноги і шкіру іншого кольору. А от як думає нелюдська істота — придумати важко. Чи сприймають вони світ як ми у розрізі кольорів і форм, чи живуть вони у лінійному сприйнятті часу, чи будують вони своє суспільство, напхане політикою, економікою, культурою, освітою? Як взагалі може виглядати інопланетне суспільство? Багато фантастів розмірковують на цю тему і мають успіхи у різноманітних образах інших видів і рас, але лише одиниці запам’ятовуються своїм особливим поглядом на це питання. Як Тед Чан, який підняв важливе питання комунікації і розвинув цілу історію, вивчаючи вигадану інопланетну мову, в якій немає класичних закарлючок з літерами, речень і взагалі немає нічого віддалено схожого на якусь мову землян. Прочитайте оповідання — воно вам сподобається навіть більше, ніж цей неймовірний фільм.

«Згадати все» (Total Recall)

Фантастичний бойовик режисера Пола Верговена 1990 року за участі Арнольда Шварценеггера. Кінострічку сфільмовано за мотивами оповідання Філіпа Діка «Запам’ятаємо для вас оптом» (We Can Remember It for You Wholesale, 1966).

І важливо дивитися лише зі Шварценеггером. Окрім того, що цей шедевр 90-х сформував ціле покоління, став класикою і заклав перші цеглини у більшості міленіалів любові до космічної фантастики, це ще один з моїх улюблених фільмів ever. Простий і легкий сюжет, який, може, для нас з вами, надивлених і начитаних, зараз видається чимось шаблонним, тоді став основою жанру для мене нарівні з «П’ятим елементом» та іншими. Три цицьки стали натхненням для збільшення перс у моєї героїні книги.

Сцена розплющування обличчя і витріщених очниць досі, попри її ненауковість, є для мене прикладом прекрасного опису моменту. Такі класичні історії заходять у саме серденько, як жадана крапля води посеред пустелі простих і зрозумілих бойовиків. Хоча, може, я вже старію, але навіть таких класних бойовиків 90-х зараз не знімають. Попри велику кількість екранізованої космічної фантастики, кращої епічної історії, комп’ютерної шикарної графіки, глобальних світів і планет та іншого, ця історія назавжди буде стояти внизу, підпираючи цей вже нарощений культурою пласт з написом “Космічна фантастика”. Ну і «П’ятий елемент», про який хочеться поговорити страшно, але тема статті все-таки екранізовані космічні історії… Ех… Корбен Даллас…

«Мандрівна Земля» (The Wandering Earth)

Китайський науково-фантастичний фільм-катастрофа режисера Франта Гво, створений на основі однойменної повісті Лю Цисіня.

Перше знайомство з творчістю Лю Цисіня, після якого була «Проблема трьох тіл» і я вже в нього закохана. Ігноруємо очевидні наукові неточності про кількість і потужність двигунів, які відправили Землю у вільний політ до космічного простору, і насолоджуємося уявою автора та режисера. Чесно, я була вражена постановкою. І не тільки тому, що було комп’ютерно красиво намальовано, скоріше тому, що цей фільм кращий за «Падіння Місяця», за будь-який голлівудський блокбастер глобального масштабу.

Взагалі китайське кіно поки для мене загадка, і тому його дивитися в контексті жанру не просто цікаво — шалено. Перевертається твоя уява, розуміння суті, сенсів, усього. Часто здається, що розділення на Схід і Захід не тільки про локацію, а як розділення на нашу Галактику й іншу Галактику. Логіка і поведінка східних цивілізацій відрізняються разюче від звичного євро-американського способу сприйняття світу. Фільм стоїть в одному ряду з епічною фантастикою в моєму списку, в якому, до речі, теж є «Космічні чистильники» — корейський, не за твором, але теж шикарний.

«Любов, смерть і роботи» (Love, Death & Robots)

Американський анімаційний телесеріал-антологія для дорослих.

Багато історій засновані на написаних оповіданнях, усі перелічувати не буду, бо знайдете самі в Гуглі — я вам не ChatGPT, щоб видавати очевидні речі (тут смайлики, бо я бурчу, а не вимахуюсь). Якісь сезони кращі, якісь так собі, але сама серія стала свіжим подихом в індустрії сай-фай візуалу. Хто хоче зі мною на цю тему посперечатися — пишіть у коментарях.

Коли я подивилася перший сезон, ще не писала оповідок. Але десь рік тому, написавши «Шукайте жінку» і «Різдвяна ялинка», я передивлялася «Любов, смерть і роботи» з початку і під кожну серію мріяла, щоб мої історії були так само анімовано екранізовані. Побачити б себе у списку цих карколомних, легких, цікавих оповідок на екрані — не знаю, це певно краще за оргазм. Серіал, окрім натхнення і мрій, подарував мені безліч ідей, які не можна вкрасти — і це прекрасно. Коли ти бачиш твою напів- чи повноцінну ідею в чужій роботі, розумієш дві речі: перша — у тебе класні ідеї, раз щось схоже втілюють у життя інші; друга — якщо придумала цю ідею сама і вона пішла людям, значить придумаю ще сто п’ятсот інших і кращих.

Не знаю, як ви реагуєте на схожість вашої історії в чужих книгах і фільмах, шановні — я кайфую насправді.

«Ночеліт» (Nightflyers)

Американський науково-фантастичний телесеріал, оснований на однойменному романі Джорджа Р. Р. Мартіна «Ночеліт».

Окрім драконів і сто п’ятсот сторінок фентезійного епосу, Мартін колись писав доволі цікаву сай-фай фантастику. І серіал став для мене відкриттям як автора, так і нового погляду. Можна помістити людину в космос, можна дати їй бластер і корабель, можна додати у вигляді приправи прибульців, інші планети, а можна додати містики і разом це все перемішати, закрити кришкою і чекати 10 серій.

Багатьом, до речі, цей серіал видався нудним і нецікавим, якщо ви плануєте читати відгуки і оцінки на Rotten Tomatoes. Я отримала велике задоволення від космічного сетингу і цікавої містичної історії. І мені її було мало. Книгу я не читала, але по адаптації підозрюю, що написано у Мартіна було не краще. Але, і тут важливо, краще чи не краще, зате свіжо і цікаво. Тебе поволі занурюють у звичну історію польоту кудись у далекі космічні простори, де ти вже собі в голові малюєш схему або зустрічі з інопланетянами, або нападу невідомого ворога, або поломки корабля і так далі, і далі. Проте на тебе чекає психо-містичний трилер, загорнутий у незвичну обгортку, який, до речі, так і не відкриває всіх фіналів у кінці і залишає тебе з текучою слиною по підборіддю та жагою до продовження, якого нема і не буде.

До речі, на мою думку, так само є сильно недооціненим у своєму жанрі серіал «Інші» з прекрасною Старбак у головній ролі. Його теж чомусь критикують, але він вартий великої уваги не тільки через класну оригінальну історію, а ще й тому, що знятий доволі незвичним чином — нові сцени просто виникають без довгої підводки і закадрової музики. Як жива історія, нарізана шматками, і тобі подають лише найцікавіше, більшість пауз залишаючи за кадром. Але «Інші» не були екранізацією книги чи оповідання, тому зась вам детальніше розповідати про нього.

Післямова

Це не всі мої улюблені екранізації, звісно, але найяскравіші, які можу згадати, прокинувшись вночі на запитання (далі читати швидко): «Які ти знаєш екранізації сай-фай?!»

Чекаю на ваші списки улюблених екранізацій, окрім вказаних у цій статті, — може, наші смаки перетнуться.